вівторок, 16 лютого 2016 р.

Пошуково-дослідницька діяльність як спосіб формування соціальної компетентності

Система освіти дітей XXI ст.  повинна дати  підростаючому поколінню основу  культурно-духовного  становлення, соціального та особистого досвіду,  початкової професійної орієнтації з врахуванням його індивідуальних здібностей і можливостей. Всі ці завдання  неможливо виконати лише в  сфері основної освіти.
Партнером загальноосвітньої діяльності  школи поступово стає позашкільна освіта дітей.
Позашкільна освіта як частина системи освіти висвітлюється в Законі України «Про позашкільну освіту».
Позашкільна освіта – особливе освітнє середовище,  де  дитина  у вільний позаурочний час отримує додаткову освіту з врахуванням її інтересів і потреб. Однією з основних форм занять в позашкільному закладі є гурткова робота.  Найважливішим завданням гурткової роботи  є допомога дитині  відкрити самого себе.  Показати, що світ існує не лише навкруги, але і   в середині кожного. І саме цей світ дозволить побачити прекрасне у  простих, звичайних речах: соломинці, травинці,  тканині…
Невід’ємною характеристикою сучасної   гурткової роботи є творчість, її основні умови – це  самореалізації особистості, можливість найбільш ефективно  проявити себе в сучасному світі.
Гурткова діяльність  сприяє формуванню у вихованців творчого мислення, навичок  пошуково-дослідницької  роботи. В. Сухомлинський стверджував: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу». Працюючи і вчителем, і керівником гуртка переконалася: чим раніше залучиш  до творчої діяльності, тим краще; дослідницька, пошукова діяльність – природній стан дитини, найважливіша риса дитячої поведінки.
 Український діяч Лесь Курбас стверджував: «Думку, уяву, винахідливість варто тренувати так само як і тіло».  І немаловажну роль  у цьому відіграють форми і методи пошуково-дослідницької діяльності.
Актуальність досвіду базується на осмисленні нової  стратегії  для  формування творчої особистості    формами і методами   пошуково-дослідницької 
роботи, які  суттєво змінюють  процес пізнання, перетворюючи гуртківців  в активних учасників пізнавальної діяльності.
 Наукова достовірність. Проблема організації науково-дослідної роботи є багатогранною.  Вона  знайшла своє відображення як у вітчизняній
(Ю. Бабанський, К. Гриднєва, Ю. Грицай, В. Загвязинський, В. Козаков,
Надєінський В.Полонський, О. Рудницька,М. Смородинська,
М .Солдатенко, М .Сорокін та ін.), так і у зарубіжній науковій думці (В. Оконь
та ін.). Серед науковців, які досліджували сутність та структуру дослідницьких
здібностей, можна відзначити В. Андрєєва, А. Деметроу, В. Дружиніна,
А. Поддьякова, Е. Регірера, О. Савенкова та ін.
         Гурток працює за програмою факультативного курсу «Українська усна народна творчість»,  рекомендованного листом Міністерства освіти і науки України від 18.07.2006 №1/11-4292.  Одним із завдань даного факультативного курсу є розвиток самостійного творчого мислення, «опанування основ науково-дослідницької праці»
«Знайди і збережи» – такий основний напрямок пошуково-дослідницької роботи гуртківців, спрямованої на виявлення   фольклорних  жанрів, пов’язаних із історичними пам’ятками села,  історією рідного краю; встановлення фольклорно-літературних взаємин, осмислення безперервності фольклоротворення, безсмертя усної народної творчості.   Індивідуально гуртківці проводять   спостереження, встановлюють взаємозв’язок між творами на різних рівнях  ( змісту, теми, сюжету, образів,  мотивів). 
 Системність  роботи. Для реалізації  пошуково-дослідницької роботи використовую такі форми і прийоми: спостереження, евристична бесіда,  анкетування, компаративний аналіз, метод проектів.
Застосування  дослідницьких технологій залежить  від віку та  освітнього рівня  гуртківців. На початковому рівні ( це в основному  гуртківці-школярі 5-6 класів загальноосвітнього закладу) найбільш ефективним є застосування  компаративного аналізу, що базується на знаннях, набутих на уроках  української літератури.  Наприклад, здійснення  порівняльного аналізу образу Івана Сірка в оповіданні письменника  рідного краю А. Кащенка «Запорожська слава» грунтувалося на   знаннях літературних понять «переказ», «оповідання».
Керівником гуртка  я працюю за сумісництвом (основна посада - вчитель  української мови та літератури), тому результати компаративного аналізу, здійснені гуртківцями,  були використані на бінарному уроці української літератури та історії. Проведенню  такого уроку передувала  робота пошукового характеру 4 груп : « Істориків», «Біографів»,  «Фольклористів», «Літераторів».  Використання    роботи  гуртківців  на уроках  стало прикладом практичного застосування  результатів дослідження та           розвитку мислення, пізнавальної активності,  виховання патріотичних почуттів.
 На  основному  рівні результати згаданого компаративного аналізу  використали при дослідженні особливостей творення   образу Івана Сірка  у романах В. Малика «Фірман султана» та Ю. Мушкетика «Яса».Таким чином   самостійна пошукова робота, компаративний аналіз переросли  у роботу МАН «Художня інтерпретація образу Івана Сірка в українській літературі». Результати роботи МАН підтверджують фольклорну основу творення образу кошового отамана в історичній прозі ІІ половини ХХ століття.
 На найвищому рівні результати дослідницької роботи стали основою для власної творчості, написання оповідання «Під вербою».  
  Метод порівняння застосовувала  із гуртківцями під час  виконання науково-дослідницької роботи  «Художня інтерпретація образу Роксолани в українській літературі». Дану роботу готували за таким алгоритмом:
1. Обрання об’єкту порівняння (твори  П. Загребельного « Роксолана», Осипа Назарука « Роксоляна», Миколи Лазорського «Степова квітка», Сергія Плачинди « Неопалима купина»).
2.Визначення аспекту порівняння обраних обєктів ( особливості творення образу Роксолани).
3. Аналіз і синтез об’єктів відповідно до аспекту порівняння за допомогою таблиці
4. Зіставлення ознак порівнювальних об’єктів, тобто визначення спільних або відмінних ознак (як  співвідносяться художній домисел  та історична правда).
5. Підбиття підсумків, представлення  спільних або відмінних ознак порівнювальних об’єктів. У результаті проведеного наукового дослідження виявили наступне: відтворюючи людську долю на фоні епохи Відродження, письменники зосереджували  увагу не на приватній долі, а на психології особистості, найбільш правдивим є образ Роксолани у романі П Загребельного, більше всього відійшов від історичної правди Микола Лазорський, перенісши свою героїню на століття вперед (його Настя Виговська – дочка  козацького сотника).
 Одним  із традиційних, проте незмінно важливих є метод спостереження.  Психологічною основою спостереження є відчуття й сприймання, на грунті яких розкривається уява, свідомість, мислення, пам'ять.
Спостереження – процес пізнання,  у якому можна вичленувати кілька етапів: 1. Відчуття. Гуртківці за попереднім завданням виділяють  об’єкт  спостереження. Наприклад, серед календарно-обрядової лірики виділяються веснянки, визначаються характерні образи та мотиви веснянок.  
2.  Осмислення. Без осмислення немає розуміння.  Шлях до осмислення специфіки веснянок як жанру лежить через  практичну роботу визначення художніх прийомів: звертання, діалог, образи, тропи.
3. Сприйняття. Це заключний етап  спостереження, під час якого відбувається усвідомлення явища, що веснянки літературного походження мають традиційну поетику фольклорних. 
 Нове найлегше засвоюється в тісному зв’язку з уже відомим.  Матеріал для спостереження підбираю із творчості запорізьких  письменників. Так,  для   визначення фольклорно-літературних взаємин веснянок використала творчість
Г. Лютого. Здійснюючи спостереження над піснею «Весно  красная», гуртківці дійшли висновку, що  веснянка Г.Лютого має художні прийоми фольклору:
      - головною ознакою пісні Г. Лютого є звертання («Ой ти веснонько –чарівниченько.., веснонько-ясна панночка…, веснонька-сестронька..);
      - персоніфікований образ весни є символом добра і краси;
      - наявність народнопісенних символів – калини, пташки;
      - вживання  слів із зменшувально-пестливими суфіксами(«чарівниченько», «черевиченьки», «травиченька», « сестронько»);
     - використання повної нестягненої форми прикметника «красная» для надання твору ораторського звучання;
    - пісенність твору досягається завдяки римі-повторення  («одяганнячко –одягання із кохання», «черевиченьки – черевиченьки  із травиченьки») та жіночої рими із відкритими складами ( « ХустИну… полонИну, сОки- висОкі»)

Серед методів пошукової роботи для збору матеріалів  духовної культури   гуртківці надають перевагу інтерв’ю.  Застосування цього жанру публіцистики стало опорним під час підготовки літературно-дослідницької роботи на конкурс «Патріотизм у долі Запоріжжя».  Розмова гуртківців  із  керівником  дитячого духового оркестру  Новопетрівського Будинку культури  Калашніковим Анатолієм Григоровичем  стала  добрим прикладом бережливого ставлення до історії рідного краю, примноження славних традицій, усвідомлення того, що  « усі ми родом із дитинства». Завдяки інтерв'ю  гурківці  записали пісні Калашнікова А. Г.  про рідне село: «Гімн Новопетрівки», «Родное село», «Козак не вернувся із бою»,«Новопетровка – колыбель  моя» 
            Цікавою для гуртківців є технологія  індивідуалізації процесу засвоєння традиційної  народної  культури за допомогою  методу проекту, який є найважливішим чинником формування дослідницьких компетентностей учнів. Підготовка і захист проектів з використанням довідкових матеріалів, Інтернет-ресурсів переводять вивчення  матеріалу   в площину дослідження. Створюючи проекти, які навчають  "добувати " знання, вчаться самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми. Головне, щоб поставлена проблема дозволяла самостійно або з допомогою вчителя визначити шлях дослідження, вибрати методи, необхідні для роботи.  Для реалізації проекту «Дитячий фольклор і сучасність» було з’ясовано ряд питань:
             основне питання:
Які жанри дитячого фольклору «живі» і популярні в наш час?
            проблемні питання:
Які жанри відносяться до дитячого фольклору?
Що знають про фольклор ваші батьки та однолітки?
Навіщо використовуються малі жанри фольклору в сучасному житті?
Як Ви думаєте, чи потрібні в сучасному житті малі жанри фольклору?
          навчальні питання:
У чому полягає необхідність використання малих жанрів фольклору в сучасності?
Що ж таке дитячий фольклор, що вміщує в себе це поняття, які жанри і твори його складають?
Яка структура у дитячої казки?
На основі яких літературних прийомів створювалися малі жанри дитячого фольклору?
 Результати виконання проекту подані у блог-постері  «Дитячий фольклор і сучасність» .   Результат пошукової роботи можна оформити у вигляді « хмаринки слів» 
 Із точки зору розвитку творчої особистості та творчих здібностей, метод  проекту ідеально підходить для реалізації мети, яку поставить учитель перед собою. Це й інсценізація, і створення репортажів з улюбленим героєм, і підбір цитатного матеріалу, і створення галереї малюнків тощо. Використання даного методу   зменшує репродуктивну діяльність, акцент спрямовується на формування компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою ознакою проектного підходу є гуманізм, позитивний запал, спрямований  на розвиток особистості.
Інноваційні підходи. Значну допомогу у проведенні проектного  методу надають ресурси Інтернет. Використання інноваційно-мультимедійних технологій сприяє активізації творчої пізнавальної діяльності, підвищує  її ефективність, сприяє  формуванню творчих здібностей.
         Завдяки мережевій інформаційній технології  впроваджую  інтерактивні технології: інформаційно-комунікативні технології: заняття-концерт,  заняття-конференція, заняття-творчий звіт; ігрові технології: КВК, турнір, аукціон,вікторина;  інтерактивні: робота в парах, карусель, «мозковий штурм», дискусія.
У ході  виконання  роботи МАН   «Образ церкви святого Миколая у сучасному фольклорі  жителів  села Новопетрівка     Бердянського району Запорізької області» в результаті застосування польового, описового методів було встановлено:
  1. Місцева фольклорна традиція формувалася під впливом культури переселенців із Росії в середині ХVІІІ століття, нащадків задунайських козаків та Азовського козачого війська, а також переселенців із Полтавської та Чернігівської областей.
2. Радянська соціалістична культура знайшла відбиток  у фольклорі.
3. Із традиційних фольклорних жанрів збереглися частково легенди, які повністю відповідають жанровим  ознакам, хоч і мають повчальний характер, що зближує їх із притчами.
4. Досліджені нами перекази свідчать не тільки про живу пам’ять народу, а й доводять існування цього жанру за всіма його ознаками : драматичність ситуацій, пов’язаних з історичними подіями, зокрема руйнування церкви  як культової споруди у часи соціалізму, знищення храму у роки ІІ світової війни; інформаційність переповідання почутого (в основному перекази, почуті від осіб третього покоління); достовірність та документальність змісту, відсутність надприродного елементу.
5. Записані перекази знайомлять із історією створення споруди церкви святого Миколая села Новопетрівка Бердянського району, із функціями церкви, особливостями форми, матеріалу та стану у  певний історичний час.
6. Переважну більшість зібраних  матеріалів складають перекази. Деякі фабулати поєднують ознаки двох жанрів: усного оповідання та переказу. Так, фабулат  «Бабусині казки» містить  повідомлення, найбільш наближене до сучасності (події після ІІ світової війни) як ознака усного оповідання та   оповідь із збільшеним проміжком часу, що характерна для переказу.
 Дослідження є однією з привабливих форм роботи: вона веде навчання  в область самостійних пошуків і відкриттів, формує активну позицію в процесі навчання, розкриває особистий творчий потенціал дітей.
Практичне значення. Застосування інтерактивних методів, сучасних інформаційних технологій додають розумової та емоційної енергетики, розширюють креативні здібності, роблять процес навчання не тільки дослідницьким, а й творчим,  цікавим. Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, гуртківці розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного та діалогічного мовлення, виявляють творчі здібності.  На заняттях створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценуються власні та авторські уривки, придумуються літературні ігри та кросворди, тестові завдання, розробляються кейс-портфоліо, портфоліо-презентації.
Використовуючи в роботі дані методи й прийоми, помітила, що у дітей  зріс інтерес до пізнання істини, сформувались основи теоретичного мислення, самокритичність в оцінюванні власних навчальних досягнень. Вони розкуті, вільні у спілкуванні, мають багату творчу уяву та розвинене аналітичне мислення, уміють користуватися різними джерелами інформації.. Гуртківці  здатні виявляти прості закономірності, внутрішні зв’язки певних явищ. У них формуються вольові якості, чітко виражена мотивація навчання.
Отже, основними показниками творчості учнів є самостійність, ініціативність, активність, а результатом творчої самостійної діяльності – якісно нові цінності, важливі для формування особистості та її самореалізація
             Із  досвідом використання  дослідницьких технологій брала участь у роботі Першого регіонального науково-практичного семінару «Актуальні тенденції викладання української літератури» та конкурсі-виставці «Освіта Бердянщини», презентуючи  роботу «Компаративний аналіз на уроках української літератури». Уроки з використанням дослідницьких елементів поміщені у збірнику «Уроки літератури рідного краю».
Із метою поглиблення знань про творчість письменників-земляків розробила  програму спецкурсу з літератури рідного краю та Авторську програму для розвитку творчості обдарованих учнів з української мови та літератури.
Дослідницька робота — це підтримка розвитку обдарованої молоді, адже саме у процесі дослідження діти повною мірою можуть розкрити власний потенціал.
Гуртківці беруть активну участь у роботі наукових конференцій. Новак Ірина на конференції, присвяченій 200-річчю з дня народження Т. Шевченка, представляла  роботу  «Віртуальний портрет Т. Шевченка», нарис «Біль серця» на конференції  «Доля Україна крізь серце дитини» (квітень 2015р), свої вірші декламувала Бубнова Віра  на конференції «  Доля Україна крізь серце дитини» та  «Володимир Сіренко: поет і громадянин» ( грудень 2015).
Вважаю, що підсумувати все вище зазначене можна словами

В. Сухомлинського «Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!»

Немає коментарів:

Дописати коментар