Конспекти занять

. Калиновий міст над рікою часу

 Мета: поглибити знання про  роль фольклору у житті нашого народу,  розкрити значення символічного образу   «калинового мосту»; поглибити  відомості   про особливості побутування жанрів фольклору  у наш час; розвивати уяву, логічне мислення,  зв’язне мовлення,  сприяти   формуванню патріотичної позиції школярів,  посилювати інтерес до невмирущих скарбів українського народу, бажання якомога краще знати культуру свого народу.

Обладнання : презентації, вислови про фольклор, слайди, світлини,  мультимедіа.

Від людського життя і навіть

 від життя цілих поколінь

залишається тільки прекрасне.

О.Довженко

 Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань .

1.1. З’ясування емоційної готовності до заняття «Наш настрій».

   (Перед кожним школярем у довільному порядку розкладено кольорові смужки.  слід взяти смужку того кольору, яка сьогодні до вподоби, з яким хочеться подружитися, побути довше)

Педагог.  Ви свідомо обрали собі в «друзі» ті кольори, які відповідають вашому настрою: Червоний – піднесеність,

                 помаранчевий –радість ,

                 жовтий – приємність,

                 зелений – спокій,

                 синій – сум,

                 фіолетовий – тривожність,

                 чорний – незадоволення,

                 білий – складно визначити.

 Сподіваюся що заняття не зіпсує настрій тим, у кого він гарний, і значно покращить тим, хто обрав темні кольори. А працювати сьогодні ми будемо зі словом, а наша мова така ж барвиста, як і смужки, що лежали перед вами.

 Протягом заняття ви повинні осмислити проблемне запитання

Яке семантичне значення несе вислів «калиновий міст над рікою часу?»

1.2.  Ми живемо з вами у прекрасний ітривожний час, коли по-новому осмислюються події, змінюються погляди на деякі речі, явища. І саме зараз гостріше, ніж будь-коли постає питання про збереження тих цінностей, вартостей, що існують поза часом. Мова йде про  досягнення народу, що не відійшли у вічність, збереглися не тільки у генетичній пам’яті, а й теперішній  культурі, сучасному побуті. Збереглося у нашому серці як добре, ніжне, трепетне.  Як те, що притаманне тільки нам, українцям.  О.  Довженко писав: «Від людського життя і навіть   від життя цілих поколінь залишається тільки прекрасне». Цим прекрасним по праву може вважатися фольклор. 

Які асоціації  виникають у вас при слові «Фольклор»

 Запишіть свої асоціації за допомогою методу « Гронування»

 «Фольклор» - (початок, мудрість, досвід, знання, творчість, душа, енциклопедія, зв'язок поколінь, мистецтво, музей, краса, наука, покоління)

ІІ.   Мотивація мети заняття.

ІІІ. Сприйняттяматеріалу.

Педагог. Фольклор, або ж народна наука, – це тi важливi знання, якi народ накопичив упродовж своєї iсторiї i для кращого збереження та розповсюдження зафiксував у художнiй формi. Добрий фольклор визрiває столiттями, а часом несе в собi знаки тисячолiть. І це цiлком природно й зрозумiло: довго живуть по-справжньому потрiбнi й гарнi зразки, а живучи довго, вдосконалюються, стаючи ще кориснiшими й кращими.

 Разом iзтим, фольклор у здоровому суспiльствi – не тiльки енциклопедiя, не тiльки музей; це обов’язково живий, активний органiзм, що чутливо реагує на всi рухи життя Система фольклор­них жанрів, вироблена і культивована українським наро­дом упродовж віків, стала тим ґрунтом, на якому зросли  професійні мистецтва, пов'язані зі словом. Але не треба вважати фольклор  естетичною  пам'яткою минулого:  сьогодні  фольклор живе і розвивається, він іде в авангарді художнього відображення життя.

У культурному просторі сучасної України все більшого поширення набувають фестивалі.  Вони покликані  виконати роль рятівника мистецької традиції.

Демонстрація презентації  «Фольклорні фестивалі сьогодення»

 Педагог. Не тільки фестивалі допомагають нам глибше пірнути  у душу наших  предків.  А бездонною душею,  поетичною біографією українського народу    називав                   О. Довженко українську пісню.  А Григір Тютюнник стверджував:«Пісня - коли душа сповідається». То ж яка вона, українська пісня зараз? Чи не канула в Лету?

 Демонстрація презентації  «Модернізація української пісні»

Педагог.  Після прослуховування таких пісень переконуємося, що інтерпретована українська пісня чарує своєю мелодійністю. Інтерес до народної пісні – не  мода, а нагальна потреба осягнути минуле народу, не просто знайти, а зберегти і передати.   

Фольклор-це не тількисловесна система знаків.  Мудрість народу, певнепослання  до нащадківнесехореографічний   фольклор. За допомогоюжестів, рухів висловлюютьсясправжнi, життєвоважливiпослання – любов, радiсть, виклик і – безлiчемоцiйнихнюансiв та елементiвмагiї,

Демонстрація презентації  « Український танець та його краса»

Педагог. Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу, окреслюються обриси майбутнього. А щоб впевнено іти у майбутнє, треба добре знати своє минуле, припадати спраглими вустами до  цілющого джерела народної творчості.

Демонстрація презентації   «Фольклорні традиції у нашій школі»

Педагог.  Я гадаю, що заняття допомогло вам осмислити значимість фольклору у житті кожного із нас.  Настав час пояснити : як проблемне питання «Калиновий міст над рікою часу», вислів,взятий із поезії Богдана-Ігоря Антонича пов'язаний із змістом заняття, який семантичний зміст криється у висловлюванні?

 Міркування учнів.

Доповненняпедагога– Народніперекази про калиновийміст:

У реальному світі міст з’єднує насамперед протилежні береги річки чи яру. А в символічному світі – цілі світи (цей і потойбічний), людські стани (до одруження і після). По символічному мосту йдуть до нас сонце, весна, кохання. Навіть веселка у небі – це міст, по якому з неба на землю сходять ангели: набирають воду для дощу.

Найчастіше міст – символ весільний. По ньому хлопець (парубок) і дівчина переходять до нового періоду в своєму житті: стають молодим подружжям. Згадаймо, саме від помаху хустки чи рушника у народних казках позитивним героям з’являєтьсяміст через річку чи море. Адже і в час вінчання наречені стають на рушник – символ переходу в інше життя, а поряд із церковним обрядом  –  єднання навіки.

Розповідають, що «між землею і небом є глибока прірва, а через неї перекинута кладка, така вузенька, як ниточка». То душа мусить іти по тій кладці. І котра душа в Бога щаслива, то перейде, а котра грішна, то зараз із тої кладки впаде і полетить просто в безодню.

Згідно легенд і переказів, назад по мосту – до своїх батьків, до молодості, дівоцтва – уже не пройти. Калиновий міст означає також і перехід через межу життя і смерті, дорогу, з якої немає вороття.

         Висловом «на калиновому мості» позначають  ще й другу половину життя, старість – період, що передує смерті (український письменник Петро Панч так і назвав свій останній твір:  «На калиновому мості»). У піснях про минулі літа, втрачену молодість також з’являється цей образ:

Запряжу чотири коні, коні воронії,

Та піду доганяти літа молодії.

Ой догнав же літа свої в калиновім мості.

Вернітеся, літамої, хочдо мене в гості.

На вернемось, не вернемось – не маєм до кого,

Не вмів ти шанувати здоров’ячка свого.

Було тоді нас вітати, як ми не летіли,

Було тоді спать лягати, як ми спать хотіли.

  Фольклор є тим калиновим мостом, що з’єднує нас із предками, є буттям, що не підвладне часу. Так було. Так є. І так буде.

Тож несіть у своїй душі, плекайте у серці глибоку любов до мистецького надбання народу, символу самобутності і неповторності.

ІV. Рефлексія.

Що  із сьогоднішнього заняття ви візьмете із собою у життя?

 Метод «Мікрофон»

Презентації до заняття на блозі:bayberzp.blogspot.comз використанням гіперпосилань

Відображення у прислів’ях та приказках   народного уявлення про

довкілля та моральні норми українського народу.

Тема.  Відображення у прислів’ях та приказках   народного уявлення про

довкілля та моральні норми українського народу.

Мета. Поглибити знання  з жанрів усної народної творчості – приказками

та прислів’ями; вчити розрізняти поняття « приказка»та   «прислів’я»;

              показати, як у них  відбилася народна мудрість, життєвий досвід,

              народне уявлення про довкілля; розвивати творче мислення, кмітливість,

              вміння оцінювати моральні вчинки, якості; вчити користуватися

              прислів’ями у своєму мовленні; виховувати почуття гордості за свою

Вітчизку, її культурну спадщину.

Обладнання. Хліб-сіль, вишиті рушники, український віночок, калина, вербові

гілочки, роздатковий матеріал, виставка приказок та прислів’їв.

Епіграф:  «У прислів’ях правди шукай»,

                   « Прислів’я вчить – як на світі жить» 

Скринька нових слів:

Етнічна думка - та, яка належить до якогось народу, його культури , традицій.

Етнос - стійка соціальна група людей.

Хід  заняття

Знаю	Навчуся	Вмію

Правильно	Неправильно
Узагальнення народного досвіду	1.Віршована форма
Повчальність	2.Невелика кількість персонажів
Стислість і ємкість висловлення	3.Зіставляє явища на основі
Влучність і поетичність подібності	4.Своєрідна побудова (зачин, кінцівка)
Використання в прямому і переносному значенні	5.Фантастичні моменти
Малий обсяг	6.Одночасне виникнення слів і мелодій

Створення «ситуації успіху».

Слово вчителя. Українська народна творчість - це колективний витвір багатьох поколінь.  Упродовж тисячоліть вона була чи не єдиним засобом узагальненням життєвого досвіду народу, вічно живим утіленням його мудрості. Народні ідеали, мрії, прагнення, осмислення минулого – все це закарбувалося усній народній творчості, через яку ми спілкуємося з давніми поколіннями.

І.Етап орієнтації.

Бесіда.

-         Яку ще назву має «усна народна творчість»?(Фольклор)

-         Що ви знаєте про слово? «фольклор»? (Це слово запозичене з англійської мови і в перекладі означає – народна мудрість. Його знають у всьому світі)

-         Назвіть основні жанри фольклору. (Казки, легенди, перекази, загадки, прислів’я, приказки,  пісні, думи, байки, усмішки, анекдоти, обряди)

-         З якими жанрами фольклору ми  з вами уже познайомилися ? (Міфи, легенди, казки, загадки)

Метод «Мозкова атака».

Що найчастіше уславлювали українці в народних казках? А що засуджували?

Висновок. Казки – це школа народної моралі. Але не тільки казки вчать нас дотримуватися моральних правил та норм, у прислів’ях та приказках народ закарбував найвлучніші та найдотепніші мудрі поради.  Прочитайте ці прислів’я «хором». Саме ці прислів’я сьогодні у нас стануть епіграфом на уроці, а для когось із вас дороговказом на складній дорозі життя.

Проблемне питання - інтерактивна вправа

-         Прочитайте записані прислів’я.  Якими з відомих прислів’їв можна охарактеризувати основну думку казки:

-         «Про правду і кривду» (Добро стратиш – наживеш, честь утратиш – пропадеш)

-         «Мудра дівчина» (Не багатство красить людину, а розум)

-         «Летючий корабель» (Дерево міцне корінням, а людина – друзями)

-         «Про жар-птицю та вовка» (Справжнє щастя завжди попереду)

ІІ. Етап покладання мети і проектування.

1.     Слово вчителя.

«Їх тисячі, десятки тисяч. Я на крилах вони перелітають із століття в століття, від одного покоління до іншого, і не видно тієї безмежної далі, куди спрямовує свій політ ця крилата мудрість». Так сказав про прислів’я і приказки російський письменник М. Шолохов.

-         Чи знайомі ви з цими «крилатими птахами»?

2.     Оголошення теми, типу заняття ( інтегрований, – дослідження). Запис у зошити теми уроку.

3.     Виберіть з наведених завданьті, що потребують розв’язання на уроці і запишіть їх у формі кодованого диктанту у відповідну колонку  таблиці:

1.     Жанри української народної творчості;

2.     Розрізняти прислів’я і приказки;

3.     Коментувати зміст прислів’їв.

4.     Використовувати прислів’я і приказки у мовленні;

5.     Оцінюватиморальнівчинки й якості людей крилатимивисловами;

6.     Прислів’я і приказки;

7        Самостійно розв’язувати ситуацію морального вибору.

Ключ: Знаю: 1, 6. Навчуся:2, 3, 4, 5. Вмію: 7.

Слово вчителя.

Сьогодні ми спробуємо вас ввести до Золотої скарбниці народної мудрості, але для цього потрібно провести дослідження:

1.     Історичне дослідження.

2.     Архітектурне дослідження.

3.     Тематичне дослідження.

4.     Творче дослідження.

ІІІ. Етап організації виконання плану діяльності.

Історичне дослідження.

1.     Розігрування діалогу  між Богданом і Олесею

2.     Проблемне завдання:

-         Що намалювали б ви?» (Відповіді: вербу, калину, білу хатину з мальвами, український вінок, свято зустрічі весни, Купала, обжинки і т.д.)

3.     Слово вчителя  про роль звичаїв і традицій у формуванні моральної культури українців, народне уявлення про довкілля.

4.     Розгляд ситуації «Звичай зустрічати гостей хлібом і сіллю».

Робота з картками у групах:

§  Вибрати риси, які на вашу думку, втілені у звичаї зустрічати гостей.

§  Виберіть необхідні прислів’я, які б характеризували цей звичай:

Доброго чоловіка хлібом-сіллю вітають, а злого обминають.

Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

Без солі, без хліба не має обіду.

Паляниця- хлібові сестриця.

IV.Архітектурне дослідження. Проблемне запитання.

Як ви думаєте, чи всі вислови – прислів`я, чи можливо серед них є приказки? Чому ви так думаєте? Яка різниця, на вашу думку, між ‘’прислів`ям ‘’ та “приказкою”?

Завдання: записати вдома у словнички літературних термінів ці визначення і вивчити на пам`ять.

3. Гра “Склади гарбуза”.  (Робота в групах).

-   Давайте спробуємо разом з вами скласти гарбуза, підібравши потрібні частини, які б визначали основні особливості будови прислів`їв.

(Кожна група працює зі своїми частинками і складає гарбуза, а біля дошки окрема група).

4.  Робота із зошитом. Запис основних особливостей прислів`я та приказок.

5. Робота у групах (на картках записано прислів`я і відповідні приказки, і їх потрібно згрупувати окремо і визначити, які з прислів`їв мають пряме, а які переносне значення).

І варіант завдань

1. Ганятися за двома зайцями.

2.За двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш.

3.На долото рибу ловити.

4.У спритного й долото рибу ловить.

ІІ варіант завдань

1.Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.

2.У гурті й комар сила.       

3.Чужими руками жар загрібати.

4.Чужими руками жар загрібати легко.

ІІІ варіант завдань

За ніс водити.

Мудрий не дається за ніс водити.

Ремесло на плечах не носить і хліба не просить, а дає.

У ремесла золоте дно.

V. Тематичне дослідження

Завдання:

Розподілити нижче наведені прислів`я відповідно до цінностей, які вони утверджують.

І варіант завдань

Любого гостя шанують медком, а восени молочком.

Кожен край має свій звичай.

Рідний край, як край, а чужа країна, як домовина.

Без труда нема плода.

Матір не купити, не заслужити.

ІІ варіант завдань

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

За рідний край життя віддай.

Світ один, та різні звичаї.

Веселий гість – дому радість.

Маленька праця краще за велике безділля.

ІІІ варіант завдань

Хто батька – матір зневажає, той добре не знає.

Батьківщина – всім матерям мати.

Що город, то норов, що село, то звичай.

Чим хата багата, тим і гостям рада.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

3. “Юні народознавці – фольклористи’.

Перевірка домашнього завдання

Які прислів`я та приказки до народного календаря підібрали учні?

І група: новорічні свята (Різдво Христове, Свято Василя, Водохрещя)

ІІ група: свята Стретення, 40 святих

ІІІ група: свята Великодня, Вербної неділі

ІVгрупа: Свята Трійця, Івана Купала

V група: свята Урожаю, Спаса

VІ група: свята Здвиження, Покрови

VII. Творче дослідження.

Слово вчителя.

Кожне прислів`я, як і приказка несуть у собі народну мораль, певну настанову,повчання. Для того, щоб навчитися використовувати влучно ці крилаті вирази необхідно навчитися усвідомлювати його вміст і тільки потім використовувати його у мовленні. Тому наше наступне завдання навчитися коментувати зміст прислів`їв і влучно використовувати їх у мовленні.

Метод редагування.

На дошці записані слова, їх треба скласти так, щоб отримати прислів`я.

Людьми, людиною, межи, будь.

Стережись, огню, лихої, людини, як.

Сонце, матері, без, і, не, гріє.

Поясніть зміст цих прислів’їв.

 Метод «Коментатор»

Підберіть до картин відповідні прислів’я. . Поясніть. Чому?

Домашнє завдання .

 За одним із прислів’їв скласти оповідання або скласти сенкан

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ

(З ЕЛЕМЕНТАМИКОМПАРАТИВІСТИКИ).

СВІТ НАРОДНИХ КАЗОК. ТЕМАТИКА, РІЗНОВИДИ, БУДОВА КАЗОК. КАЗКА «ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ»

Мета: дати  поняття про казку як фольклорний жанр, ознайомити з особливостями будови народної казки, зі змістом казки; вчити працювати зі словами-синонімами; порівняти українську та російську однойменні казки; розвивати вміння виразно читати народну казку; висловлювати власні судження про її зміст; виховувати бажання творити добро, жити чесн

Обладнання:  «цеглинки» (паперові заготовки) для схеми «Будова казки».

ХІД УРОКУ

І. Мотиваційний етап

1.З'ясування емоційної готовності до уроку

(запросити один одного до світу казки)

2.Актуалізація досвіду

Незакінчене речення: «Найбільше я люблю, як мама розказує казку про...»

3.Актуалізація опорних знань

•         Які розповіді ми називаємо казками? Хто може бути героєм казки?

(Ті, у яких ідеться про вигадані події; героями у них можуть бути і тварини, і рослини, і предмети, і явища природи тощо)

*         Що означають поняття «реальність» та «нереальність»? Які схожі словаможна дібрати до них? (Те, що може відбуватися у житті,— дійсність;

чого не може бути — фантастичність)

Правильно. Слова реальний і дійсний — синоніми, та нереальний і фантастичний — синоніми.

II. Цілевизначення

Ви багато казок прочитали, багато ще прочитаєте, а сьогодні ми з'ясуємо, які казки називаються народними, які різновиди та теми народних

казок, яка будова казки. Виявимо, чого навчають народні казки, а саме казка «Про правду і кривду».

III. Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота в зошитах.

2.Слово вчителя

Слово «казка» викликає у кожної людини (і маленької, і дорослої) приємні почуття, тепло в душі.

•   Як ви думаєте, чому? (Бо в казках добро завжди перемагає зло)

•   Дійсно, з дитинства мами, тата, бабусі й дідусі вводили нас у дивовижний світ, у якому добро обов'язково перемагало зло.

•   Казки поділяються на народні та авторські.

•   Як ви гадаєте, чому? (Народні — складені народом; авторські мають

конкретного автора)

•   Хто є героями казок?

                   Створити асоціативне гроно « Герої казок»

(Героями можуть бути люди, звірі та фантастичні істоти)

3.   Запис у зошиті

Казка — розповідний жанр усної народної творчості, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події. Особливості народної казки:

•   автор — колективний (народ);

•   існувала в усній формі;

•   може мати багато варіантів.

Казки бувають про тварин, соціально-побутові та фантастичні.

4. Усне пояснення ;

Ті казки, в яких головні герої — звірі, птахи, комахи, риби тощо, називаються казками про ... (тварин).

•         Ті, в яких відбуваються фантастичні перетворення, є чарівні предмети, називаються ... (фантастичними).

А казки, сюжети яких взяті з повсякденного життя, у них розповідається про стосунки між людьми і вирішуються моральні проблеми, називаються (соціально-побутовими).

5. Бесіда

      • Якими словами найчастіше починаються казки? (Жили-були, в одному

царстві...)

Так, початки у всіх казках дуже схожі. Такий початок називається «зачин». Крім основної частини, в якій викладається зміст казки, є ще «кінцівка», яка теж майже у всіх казках подібна.

•  Пригадайте, як часто закінчуються казки? (Герої одружуються, добро

перемагає зло, усі живуть-поживають та добра наживають)

6. Макет «Будова казки».  Розмістити цеглинки відповідно до будови казок:

 7. Робота над текстом казки за допомогою інтерактивної вправи 

      Знайдіть відповідність  між лівою і правою колонками

Зачин	Небіж програв суперечку
Причина спору	Зустріч із чортами)
Перший подорожній	пан
Другий подорожній	піп
Третій подорожній	Чоловік із заробітків
Фантастичний елемент	чим у світі краще жити
Результат спору	Жили колись-то два брати

7. Міжпредметні зв'язки

•  Уроки народознавства вводили вас у світ вірувань давніх українців.

•  У які сили вірили наші предки? (Добрі та злі; святу та нечисту сили)

•  А чи зустрічаємося ми в цій казці з представниками однієї із цих

сил? (Так, із представниками нечистої сили — чортами)

•  Як вони нашкодили людям? Найдіть, як про це говориться у тексті.

(«...Поробив так, що ізроду-довіку не вгатять (селяни) греблі», «...всю

воду повисушував...», «... у короля одна дочка, та й та нездорова...»

•  Хто допоміг людям і як? (Діти зачитують із тексту відповіді)

•  Чи зустрівся небіж із дядьком? При яких обставинах? (Дядько приїхав

торгувати у місто, в якому правив небіж)

•  Які риси характеру проявилися при зустрічі небожа-короля та дядька-

купця? (У небожа — щедрість, уміння пробачати образи (синонім — не­

злостивість)', у дядька — заздрість)

•  Як закінчується казка? (Бажання дядька розбагатіти нечесним шляхом

закінчується для нього трагедією: чорти повісили його)

•  Чому вона нас вчить? (Треба вірити в правду, жити чесно, не звертати

на шлях кривди. Робити добро людям, виручати їх із біди. Ніколи не заздрити людям і досягати усього в житті своєю працею)

На уроці зарубіжної літератури ви вивчили російську казку «Правда

й Кривда».

Хто головні герої у цій казці? (Правда і Кривда)

Про що засперечалися Правда з Кривдою? У кого питали поради?

Які відповіді почули від писаря та судді? (Поради питали у судді та писаря, які сказали, що краще жити кривдою)

Хто допомагає Кривді, з ким він водиться? (З нечистою силою)

Як перемагає Правда Кривду і чим закінчується казка? (Цар залишає Правду у себе в домі і віддає за нього свою доньку)

До якого виду казок належить казка? (До соціально-побутових, бо саме в таких казках героями виступають образи Правди та Кривди)

9. Підсумок учителя.

•   Як в українській, так і в російській казці головні герої сперечаються

про те, чим краще жити в світі — правдою чи кривдою, бо це питання

вічне і відповідь на нього шукали і шукають люди різних народів.

Висновки ж в обох казках однакові.

•   Скажіть, які вони? (Краще на світі жити правдою)

•   У що вірить колективний автор — народ? (І український, і російський народ вірить у перемогу правди в світі, хоч яким би важким і тернистим був її шлях)

IV.    Застосування вивченого

Робота в групах

Група І — «Дослідники-літературознавці».

Довести, що прочитані твори — казки.

Група II — «Психологи».

Переконати героїв, які зустрічалися на початку казки «Про правду і кривду», у тому, що жити краще правдою, аніж кривдою.

Група Ш — «Статисти».

 Яке магічне число, де і скільки разів зустрічається у казці?

V.               Рефлексивно-оцінювальний етап

VI.            — Що вам сподобалося ? Який висновок зробили після аналізу казок?

  «Село, моє рідне село!»

(виховний захід)

Святково прибраний зал. На стіні вишитий портрет Шевченка, панно Державного прапора та  вишитого рушника

Ведучий 1.                  Ми живемо в Україні,

                                     В золотій стороні,

                                     Де джерела цілющі

                                     Повнять сили земні.

                                     Де у травах похилих

                                     Зерноокий ромен,

                                     Де нев’януча слава

                                     Тихо світить з легенд.

Ведучий 2.  Де степ широкий, наче море, 

Де дише пахощами гай. 

Де небо зоряне, прозоре, – 

Там мій святий, чудовий край. 

Де житом ниви зеленіють, 

Де пісня жалібно луна, 

Де хати в вишняках біліють,  То мила рідна сторона. 
                      Куди не глянь, де не спитай.
                      Рідніша їм своя пустиня,
                     Аніж зелений в пустині рай.
                     Їм красить все їх рідний край.
                      Нема без кореня рослини,
В. 1.  Що таке Батьківщина?
         Під віконцем калина
          Ніжна пісня матусі,
         Дужі руки у тата,
         Під тополями хата.
         Під вербою криниця,
         В чистім полі пшениця.
         Серед лугу лелека
         І діброва далека,
         І веселка над лісом,
         І стрімкий обеліск.
Їх море Азовське штормами стріча.
Цей край легендарний творився з любов’ю,
Бердянська коса його серце вінча.
Колискалюбові і піснядуші.
Тутстелеться легко дорога до мами
Стежинадитинстваведе в спориші.
Пісенниймій краю, любов моя вічна
Тутпам’ятькозацька і слава батьків.
Такхочетьсядовшедивитися в вікна,
Вдивлятися в очісвоїхземляків.
Ведуча:Споконвіку наше село славилосятрудівниками. В усічасинашіхліборобипрацювали на землі , бо поручізхлібом стояло життя.  
ВедучаІ лежить через життябезлічдоріг: дорога честі, правди, зла,
жорстокості, підлості. Хто  яку вибере. І серед них є дорога, на яку рідко
хтоступав — дорога Пам'яті. Поросла терном вона, загубилась на життєвих
просторах. А разом з нею загубилась і наша душа в пустоденні.
ВедучаПам'ять...
Це вона веде нас на поле історії, засіянесльозами і кров’ю, де в
жахливомупоєдинкузіткнулисяжиття і смерть. І кожного дня над цим полем
тяжким  гулом котивсядзвін, сповіщаючивсіхпро перемогу смерті.
Вічніцінностілюдини... Якимміриломможнавимірятиїх? Любов'ю
до землі, родини, подвигом в ім'ясвятоїмрії, вірності, безмежною
добротою?
Ведуча Усім святим ми зобов'язанінашійпредковічності. А відірвемось
ми відсвогородовідного дерева, то і сила наша пропаде, і душа. Бо як
може дерево рости без коріння?
Ведуча. Про зв'язок із Україною, про глибокі переживання за її долю свій вірш написала юна поетеса нашої школи Бубнова Віра
Декламування вірша «Україна»

Ведучий2  У всіх людей одна святиня,

                    А нас, людей, без батьківщини

         Тиха казка бабусі,

Пісня про Україну

Ведучий 1..Розкинулись вільно степи в Приазов’ї

 Ведучий 1  Бердянський  краю! Хто тебе не знає?! Ти розкинувся від   Донецького кряжу до Азовського моря. Ти щедрий на легенди, пісні, сказання. Ти, Бердянський краю, славишся людьми.

Ведучий 2. Так,  найбільшим багатством твоїм, Бердянщино, є працьовитий і щедрий народ, привітний і миролюбний, християнський і патріотичний.

Ведуча. У кожної людини є свій рідний куточок на Землі. Це край, місце, де вона народилася. Це її маленька батьківщина. З таких маленьких куточків складається наша Україна. Для нас – це наше мальовниче, багате щедрими і працьовитими людьми  село Новопетрівка

Ведуча. Велична і прекрасна наша  Бердянщина – земля козацької слави. Тут корінь народу українського, що сягає сивої давнини. Тут народилися і жили наші прадіди  і діди, тут народилися і живемо ми.

 ВедучаРідну Новопетрівку, Перлину Приазовя оспівує у свої піснях Калашніков Анатолій Григорович, наш земляк.

Мійрідний край – край доблесті  й слави:

Коріння наше в глибинівіків.

                        Ми – часткаволелюбноїдержави,

Нащадкизапорізькихкозаків.

Ведуча Пісенний доробок Анатолія  Григоровича налічує два десятки пісень. написаних як українською, так і російською мовами. Всі вони про рідне село, що«раскинулохаты»,  Азовське море «с золотыми пляжами»,   спогади, винесені з дитинства:

Ведуча           Рассветы над морем не раз мне  приснятся,

   И песен твоих не смогу я забыть.

  А в утренних росах по травам некошеным

                         Я буду всегда, как в детстве, бродить. 

«Песня о Новопетровке»

Ведуча Село Новопетрівка у пісняхКалашнікова А. Г. асоціюється не тількиізнезабутнімикраєвидами, а й  багатоюісторією, трудовимиздобуткамиземляків.

ВедучаНе можна без трепету у серцічитати рядки, пройнятіпочуттямгордості за малу батьківщину

ВедучаНовопетровка – село моё славное,

                                      Край мой родной и родительский дом,

                                      Нет для меня места прекраснее,

Новопетровка – моя ты любовь.

ВедучаЛюбов’ю, долею, гордістю, піснеюназиваєАнатолій ГригоровичНовопетрівку, що для ворогів «была грозной цитаделью,  а для  моих любимых петровчан  стала  матерью  и колыбелью».

 У рядках пісеньАнатолія Григоровича громадянськапозиціятіснопереплітаєтьсяізособистим:

Ведуча                        До последнего вздоха я с тобой не расстанусь,

                         Будет мне маяком в жизни имя твоё:

                         Ты мой источник и моё вдохновенье,

                         Мой родной талисман и счастье моё.

Ведуча Рядками своїхпісеньАнатолій Григоровичпідкреслюєвідоміістини: всі ми родом іздитинства, цінністьжиття – у слідах, якізалишаєлюдина по собі. Мабуть, саме тому образ Новопетрівки , як «дорогой сердцу земли»,  сприймається як символ духовності, патріотизму

ВедучаВершиною  творчої діяльності є створення гімну Новопетрівки.

Виконання гімну Новопетрівки

ВедучаМоє село. Яке ж вонокрасиве!

Вонооднетаке на цілийсвіт!

Пшеничним колоском буяютьрідніниви,

Чарує веснами садіввишневийцвіт.

Річкахвилюєпіснюколисанки,

Шепочутьвіттям осокори й ясени.

Моє село, йогопісні й світанки

Візьму з собою в пам’ятьназавжди.

ВедучаСтоїть, зацілованевсімавітрами, 

 Танок учасників танцювального колективу «Вербиченька»

Ведуча: Село живе... Не одну сотню літ молитвою зустрічаєсвітанок і проводжає день. В золотавих туманах прокидаєтьсявонощоранку, як і багатоліт тому. І ми вдивляємося в йогоусміхнене, добре обличчя.

Ведуча:СелоНовопетрівка. Тут живутьзвичайні люди. Але то тільки на першийпогляд. А придивишся до них – і в кожному знайдешякусьродзинку, щосьтаке, чогонемає в інших. І рідне село для них тежпо-особливомунезрівнянне і неповторне.

Ведуча: Рідне село! Воносправдізігріває душу кожногоіз нас. Це тепло проникаєглибоко до серця. І де б ми не були, а невидиміпромінчикипритягують до себе, кличутьіз далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, нема нічогокращого на світі за побаченняіззнайомимивулицями, батьківською хатою.

Пісня А. Калашнікова  « Родное село»

ВедучаЯк душа заболіє думками,

Про усе, що давно відцвіло,

Я вернусь польовими стежками

пригорнутисьдо тебе, село.

Ведуча Україно моя! Волошковий мій краю!

Котить хвилями вітер пшеничні поля,

І немає такої країни, я знаю,

Де веселка єднає землю та небеса.

Щоранку вмиється в росах калина

І лелеки клекочуть на стовпі у гнізді.

Це дар Божий, що є в нас така Україна,

Нам би й мудрості й сили, щоб не втратить її.

Добрі люди живуть на заході сході.

Народ наш завжди роботящий такий.

У нас є мета – будь щасливим у своїм домі.

Щоб ніколи не було ні страждань, ні війни.

Щоб не плакала мати, схилившись над сином.

І діти без тата не зостались в житті.

Щоб колосся налите найманці не точили.

Не гинули люди на рідній чудовій землі.

Та чомусь так тривожно стало довкола,

З’являються нові могили і скорботні хрести

Українці життя віддають за свободу і волю.

І землю свою не дають розірвати на куски.

Ми хочемо жити у щасті та мирі,

У дитячих очах,  щоб сльози не було.

Хай цвіте Україна, незалежна, єдина,

І на коліна її не поставить ніхто.

Тільки разом поборемо наругу і біль.

Нездоланна й терпляча українська родина.

І по цілому світі звучить гордо наш Гімн:

«Ще не вмерла…» й ніколи не вмре Україна.

Виконання «Гімну» України вокальною групою школи